Нетрадиційне використання казки для навчання та виховання дітей

Нетрадиційне використання казки для навчання та виховання дітей

З досвіду роботи вчителя початкових класів Скрипник Олени Олександрівни

                                  

Вступ

                                                                       Казка-це ,це образно кажучи свіжий 

                                                                       вітер, що роздмухує вогник дитячої

                                                                       думки і мови.

                                                                                                       В. Сухомлинський

Казка-найпопулярніший вид усної творчості серед дітей. Вона захоплює й полонить серця не тільки дітей, а й дорослих. Реальне і вигадане , напрочуд гармонійно поєднується в казці, зачаровує дитину на все життя, красою народного слова, сповненого мудрості, добра й оптимізму.

Саме з казки і починається пізнання дитиною такого таємничого і , на перший погляд , непізнаного світу . Казка допомагає закарбувати в свідомості дітей яскраві картини дійсності.

Казка – це не просто розповідь про фантастичні події ,а цілий світ , в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. Кожна казка невіддільна від краси , вона сприяє розвиткові естетичних почуттів, без неї не можливе благородство, щира чуйність до людського нещастя й страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Сухомлинський наголошував на необхідність розповідати і читати дітям казки « бо в них не тільки мудра думка , а й найтонше емоційне забарвлення слова ...емоційна схвильованість , радість або смуток, захоплення чи порив, викликані повнокровним образом народні казки - ті найтонші духовні порухи, які ми пробуджуємо в дитинстві.

Казка-благородне і нічим не замінене джерело виховання любові до Вітчизни. Створені народом казкові образи , що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали , прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому що вона –творіння народу.

Казка-це джерело спілкування та передачі досвіду, це система виховання нових поколінь. Казка є одним із інструментів учителя, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мовою . З багатющої скарбниці чарівного світу казки кожний педагог має змогу черпати перлини добра і мудрості.

Навчання через казку.

Дитина прагне до пізнання навколишнього світу. Водночас вона ще не здатна  утримувати довільну увагу й сприймати складну навчальну інформацію. Для навчання учнів потрібні специфічні  засоби , які відповідають його віковим  психологічним особливостям, одним з таких засобів є казка .

  Найбільша  цінність казки , звичайно, в її моралі. Але крім моральних якостей  казка дає широкі можливості для розвитку:

- мовлення;

- мислення;

- творчого мислення;

- фантазії , уяви;

- здібності до глибокого образного мислення, встановлення причино – наслідкових  зв ’язків;

- емпатії  та вмінню слухати;

- навчає можливим формам поведінки.

 Щоб розповісти дитині казку не треба створювати ніяких специфічних  умов . Це можна зробити під час ранкової подорожі з дому до школи, під час спільної побутової діяльності дорослого і дитини , у ході занять, екскурсії на природу, у затишні вечірні  години .

  Але щоб розвинути певні якості та здібності за допомогою казки ,треба вміти подати матеріал, щоб принести найбільшу користь дітям. У книзі Сухомлинського «Серце віддаю дітям» є рекомендації, як слід читати дітям. Казки діти повинні слухати в обстановці, яка  допомагає більш глибокому сприйняттю  казкових образів, наприклад, в тихий вечір у затишній обстановці, на природі.  Розповіді повинні бути яскравими , образ ними,невеликими. Не можна давати дітям безліч вражень, так як може притупитися чуйність до розказаного . Не слід багато говорити .  Дитина повинна вміти не тільки слухати слова вихователя , а й мовчати. Тому,  що в ці хвилини він думає, осмислює нове. Тому вихователю треба вміти дати дитині  подумати. На думку Сухомлинського, це одне з найтонших якостей педагога.

 Взагалі варіантів роботи з казкою є дуже і дуже багато:

- читання казок та їх переказування;

- театралізація і показ казки;

- драматизація у ролях знайомої дітям казки;

- інсценізація - точне і послідовне відображення змісту казки за допомогою    костюмів, різних декорацій;

- ігри за сюжетами знайомих казок;

- демонстрація казок за допомогою проекційних засобів  (діафільми);

- перегляд екранізації казок;

-  ритмізування – ритміко - речетативна розповідь  на одній ритмічній кривій , з однією інтонацією;

- узагальнюючі бесіди на теми : «Моя улюблена казка»,   «В гостях у казки», «Казка в гостях у дітей »;

- тематичні розважальні заняття: «Казка бабусі Орисі» ,«Казка дідуся Панаса»,   «Вам казка, а мені бубликів  в’язка »;

- дидактичні ігри : «З якої казки герой?» (або  «З якої казки я прийшов?»), «Добери картинку », «Подорож у дивовижний світ казок », «Лист дідуся-казкаря» ;

- заміна характеру персонажів казок;

- бесіда на морально-етичні теми за змістом казки;

- самостійне складання дітьми казок;

-бесіди за змістом ілюстрації до казок і репродукцій картин на казкові сюжети;

- розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей у казці;

- свято казки ,тощо.

 Головне дотримуватися логічної послідовності , принципу послідовного ускладнення .

   Так як казка відіграє велике значення в житті дитини, я намагаюся використовувати її в усіх сферах життя. Найбільша цінність казки  ,звичайно, в її моралі.  А мораль казки –це головна думка ,це те, на що націлює вона маленького слухача, які моральні цінності закладає в його душі. Так, працюючи над казкою «Рукавичка», основну думку пропоную дітям розкрити за допомогою прислів ’я : «В тісноті та не в обіді». Не в обіді , але й на шкоду комусь. Ось тут і виникає протиріччя. Увага дітей спрямована на рукавичку і її гостей. Всі забули про діда, яких залишився без рукавички. Необхідно запропонувати дітям розглянути різні сторони цього випадку. Для кого добре, а для кого погано. Одні діти говорять, що погано для діда, бо в нього рука змерзне, інші-що це не так погано, бо баба зв’ яже нові рукавички. Цінність такого обговорення в тому, що дітям дають можливість зрозуміти вчинки та поведінку героя, скласти нову ситуацію, де б герой змінився, добро перемогла зло, а зло було покаране, але не жорстоко. Кожна дитина повинна зрозуміти, що все можна змінити на краще, змінити на благо людей.

  Коли дитина слухає казку, в ній підсвідомо накопичується певна кількість символічних життєвих ситуацій, які дитина зможе використати в житті, ставши дорослою, аналізуючи вже знане.

   Завдяки казці відбувається розвиток емоційної сфери дитини. Казка вчить дитину співпереживати , співвідносити добро і зло, радіти та сумувати з героями казки.

      Неоціненне значення казки для розвитку мовлення. Використовуючи казку в своїй роботі я помітила ,що дитина вчиться правильно будувати речення, діалоги, монологи, її словник збагачується пестливо-зменшувальними словами, синонімами, фразеологізмами, казковими зворотами. Чим більше дитина слухає казок, тим краще відбувається розвиток її мовних здібностей. Тексти казок допомагають дітям правити свою думку, впливають на розвиток зв’язного мовлення. В системі розвитку мислення і уяви доцільно застосовувати питання проблемного характеру : чому, для чого, яким чином, а якщо. Наприклад: «Чи переміг би Кіт у чоботях,  якби Людоїд не перетворився  в мишку?».

В своїй роботі  вико- ристовую посібник «Казковий калей доскоп»- на основі якого можна працю вати над розвитком зв’язного мовлення , уяви фантазії, уміння працювати в групах, формувати уміння логічно, емоційно, детально передавати зміст казок, вчити самостійно складати прості, складні речення, вживати потрібні слова за змістом при визначенні якостей персонажів , розвивати вміння передавати інтонацію героїв казки.

     Казка не тільки забавляє ,зворушує, захоплює ,а й ставить питання . Казка хоче ,щоб дитина думала, тому  я в своїй роботі використовую казковий матеріал  і для розвитку математичних здібностей у дітей. Тому що у кожній казці можна знайти математичне навантаження: Скільки тварин помістилося у дідову рукавичку? Скільки братів було у Котигорошко? Якою по порядку  стояла внучка за дідом коли всі тягнули ріпку?

   Я використовую засіб моделювання, де діти вчаться колективно складати нову казку й записувати її за допомогою знаків - символів; розповідати створену в такий спосіб казкову оповідку, використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію, розвивати навички спільної роботи. Пропоную дітям   придумати  нові назви відомих казок (наприклад казка «Рукавичка»- «Дружня рукавичка», «Новий дім для звірів», «Незвична хатинка »), ввести  частку «не» у зміст казки («Не ріпка виросла у діда на грядці ,а...»-«Дід виростив велику капусту , а баба Мурашка потім для всіх героїв казки зварила смачний борщ»), знайти  слова однакові за звучанням , а різні за значенням (замок-замок), впізнати слово без голосних звуків і назвати їх (Кз дрз-Коза дереза, Клбк- Колобок, Дв пнк-два півника),назвати слова, які образилися і втекли з казки, відгадати казку за складами, наприклад:«Жи-бу-ді-ба-бу-у-ни-ку-ря-зне-ку-ря…...». Казка дає широкі можливості для розвитку словесної творчості дитини, які, на жаль, сьогодні реалізуються недостатньо.

    Працюючи з учнями я помітила, коли діти знають багато казок, вони з радістю починають створювати нові , свої казки на основі запропонованого матеріалу: серії картинок, серії малюн ків, складання ситуацій , використовуючи наочну модель, а також створення книжок дітьми. Діти ілюст рують відомі або свої казки.  Ця робота важлива тому, що дитина вчиться у малюнку передавати набуті знання, що кожен має свій характер , свої особливості, він має бути таким, щоб його впізнавали, а також відповідати певному епізоду казки.

  Також гарним підґрунтям розвитку   творчих здібностей дітей є складання дітьми пазлів. Складаючи пазли , діти вчаться аналізу, а це добрий поштовх для розвитку образного та творчого мислення. Адже діти вчать виділяти щось суттєве, дуже важливе, з часток скласти ціле. Чим  старші діти, тим з більшої кількості частин можуть скласти картинки. Також діти із задоволенням зафарбовують розмальовки. Вони можуть вибирати свої кольори  ,а також доповнювати малюнок своїми деталями.

             Не можна обминути театр. Адже як не тут проявляються творчі здібності дітей. Причому діти ,які не мають можливості дати вихід своєму душевному стану, емоціям,настроям у творчості, часто спрямовують вихід своїх емоцій у негативне русло. Заміна ситуацій у знайомих казках. Розповідаю дітям знайому казку і домовляюся з ними щось у ній змінити. Спочатку незначні зміни в казку вношу сама, але так,щоб спонукати дітей до фантазування : «А давайте зробимо так щоб...»

  Щоб розвивати креатив ність, оригінальність бачен ня ,дітям пропоную приду мати нову казку, наділивши головних персонажів давно знайомої казки новими якостями. Складаємо казки з персонажами з інших казок. Дітям пропоную створити нову казку, у якій діятимуть персонажі з інших казок . Спочатку доцільно зібрати ілюстрації з їхніми зображеннями й уважно розглянути, згадати історію кожного , а потім «перемістити» їх у новий образ.

  А складання казок про фантастичні країни... Безпечно, такі країни придумує сам  вчитель допомагає дітям дати їм  назву :«Тілі-тілі-тряндія», «небувандія», тощо.