Коло читання

Читання

Читання є основою всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам′ять, уява, слухові та зорові аналізатори. Дітям не просто поєднувати водночас зорове сприйняття і висловлювання звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов′язані і мають здійснюватися одночасно.

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця. Вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний), розвиток антиципації - вміння передбачити наступні літери, слово. Вдосконаленню цього процесу сприяє стимуляція до швидкого читання. Адже головним фактором розвитку дитини є бажання. Бажання читати в учнів виникає тоді, коли вони володіють усвідомленим читанням, коли в них розвинуті навчально-пізнавальні мотиви читання, коли стимулюється інтерес до читання.

Для підвищення якості читання в початкових класах необхідно поєднувати роботу над текстами із спеціальними вправами, що впливають на розвиток артикуляційного і слухового апарату, правильної постановки дихання, периферичного зору, тобто в умінні бачити сусідні слова, уміння передбачати, сприяють розвитку уваги, пам′яті, подоланні регресій, тобто зворотнього руху очей для уточнення прочитаного.

Запропоновані нижче вправи допоможуть дитині оволодіти необхідними навичками при опануванні процесу читання. Виконання вправ повинно бути не одноразовим підходом, а системою. У читання немає вихідних! 

Нова редакція навчальної програми для 2-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою

Літературне читання

2 клас

Коло читання

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Коло читання – твори дитячої літератури, доступної і цікавої школярам цієї вікової групи Усна народна творчість: малі фольклорні форми – загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, казки про тварин, прислів’я. Літературні  казки  (І.Франко,  Олена  Пчілка, Н.Забіла, О.Іваненко, В.Сухомлинський). Загадки    (Л.Глібов,    Марійка                   Підгірянка, Т.Коломієць). Скоромовки (Олена Пчілка, Г.Бойко). Поезія (сюжетний вірш, пейзажна лірика: Т.Шевченко, Леся Українка, Олена Пчілка, М.Рильський, Олександр Олесь, Марійка Підгірянка, Д.Білоус, Микола Вороний, П.Воронько, С.Жупанин, Н.Забіла, Л.Забашта, А.Камінчук, Т.Коломієць, Л.Костенко, А.Костецький, В.Лучук, А.Малишко, А.М’ястківський, К.Перелісна, В.Самійленко, О.Сенатович, В.Скомаровський, М.Стельмах, Г.Чубач). Проза (оповідання, уривки з повістей: В.Артамонова, О.Буцень, А.М’ястківський, В.Сенцовський, В.Струтинський, В.Сухомлинський, М.Трублаїні, В.Чухліб). Гумористичні твори (Д.Білоус, Г.Бойко, А.Григорук, Т.Коломієць, В.Нестайко, І.Січовик, І.Світличний). Науково-художня література (О.Копиленко, Ю.Старостенко, Ю.Ярмиш, А.Волкова). Зарубіжна література: казки народів Європи.

має уявлення про те, які твори за жанровим, тематичним спрямуванням опрацьовувалися на уроках літературного читання; правильно називає кілька українських народних казок; прізвища українських письменників та їх твори, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання.

Формування і розвиток навички читання

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Спосіб читання. Формування навичок усвідомленого, правильного, плавного читання цілими словами вголос. Формування  початкових                       умінь читати мовчки.	Учень/учениця: читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів); набуває початкових умінь читати мовчки.
2. Темп читання. Формування прийомів розвитку темпу читання вголос, розширення оперативного поля читання. Формування уміння уповільнювати та пришвидшувати темп читання (за завданням учителя), співвідносити темп читання зі змістом твору.	користується прийомами розвитку темпу читання вголос; (за завданням учителя виконує вправи з розвитку оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів, вправляння читання у різному темпі і т.ін.); читає вголос наприкінці І семестру у темпі не менше 40 сл/хв; наприкінці ІІ семестру – не менше 60 сл/хв.
3. Правильність читання Удосконалення звукової культури мовлення: розвиток чіткої дикції на основі введення спеціальних вправ для розминки і тренування артикуляційного апарату, для відпрацювання правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах. Навчання правильної (за нормами орфоепії) вимови слів та правильного їх наголошування під час читання.	виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції звуків рідної мови; (чітке вимовляння скоромовок, чистомовок; поєднання голосних та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів і т.ін.) вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи слів).

4. Усвідомленість читання. Смислове розуміння слів у тексті як у прямому, так і в переносному значеннях; усвідомлення смислових зв’язків між реченнями і частинами тексту. Розвиток смислової здогадки (антиципації). Цілісне сприймання і розуміння тексту.	розуміє, може пояснити значення слів, ужитих у тексті у прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих, незрозумілих слів, а також слів з високим ступенем образності); виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується виносками; розуміє, що слова в реченні, речення і частини тексту пов’язані між собою за змістом; прогнозує орієнтовний зміст тексту за ілюстраціями; виявляє розуміння цілісного змісту твору, пояснює зв’язки між фактами, подіями.
5. Виразність читання Формування умінь дотримуватися пауз між реченнями, а також ритмічних пауз, обумовлених розділовими знаками і змістом тексту. Формування найпростіших прийомів регулювання темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.	користується найпростішими інтонаційними засобами виразності: дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті; правильно інтонує кінець речення; регулює темп читання, силу голосу (за завданням та з допомогою учителя).
Літературознавча пропедевтика
Тема та основна думка твору	Учень/учениця: висловлюється, щодо теми твору – що в ньому зображено, про що він написаний; відповідає на запитання про кого, про що йдеться у творі? Що основне хотів сказати письменник? (з допомогою вчителя).
Сюжет і композиція (без уживання термінів; на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів). Послідовність подій у творі, їх причиново-наслідкові зв’язки, випадок, епізод.	визначає в епічному творі складники сюжету: початок, основну  частину, кінцівку; відтворює послідовність подій у творі.

Герой, персонаж твору; вчинки героя, портрет, мова.	усвідомлює наявність персонажа (низки персонажів) як дійової особи (дійових осіб) у епічному творі; розрізняє їх за вчинками (позитивними, негативними і т.ін.); має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності.
Автор твору (початкове уявлення про те, як пов’язані автор – твір – тема).	має уявлення про автора як творця; правильно називає твір (прізвище письменника, заголовок);
Мова художнього твору (образність і точність слововживання).	пояснює, що з допомогою слів можна уявити те, про що йшлося у творі
Жанр (ознайомлення з найпростішими жанровими особливостями дитячого ігрового фольклору, загадки, казки, вірша, оповідання).	розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм (дитячі народні ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки, загадки), а також літературних форм (казки, оповідання, вірші)

Досвід читацької діяльності

Особливості опрацювання художнього твору

Усвідомлення жанрової специфіки творів – впізнавання і називання жанру твору

Дитячий ігровий фольклор. Ознайомлення учнів із зразками дитячої фольклорної поезії; розучування і відтворення їх в ігровій формі, опредмечування змісту (ілюстрування, ліплення, інсценізація тощо).	пояснює (на елементарному рівні) функції (призначення) жанрів дитячого ігрового фольклору, способи виконання; правильно їх називає; бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі.
Загадка – популярний жанр народної творчості, що розповідає про предмет, явища, їх істотні ознаки, але не називає їх. Образність у зображенні предмета загадки.	пояснює призначення загадок; знає напам’ять кілька загадок, вміє загадувати їх одноліткам.
Казка як фольклорний літературний твір, у якому є	усвідомлює елементарні жанрові особливості народної казки: наявність у

вимисел, фантазія. Народні казки про тварин. Герої казок про тварин, їхні вдача, вчинки. Послідовність і розвиток подій у казках про тварин. Казкові прикмети: традиційні зачин, кінцівка, повтори, постійні епітети, звертання. Поняття про літературну казку.	змісті вигадки, фантазії; розповідає про особливості побудови: традиційний зачин, кінцівка, повтори; визначає, правильно називає героїв казок про тварин; на основі спостережень за поведінкою вчинками, персонажів у казках розповідає про домінуючі риси їх характеру, передає це голосом під час читання, інсценування; висловлює елементарні узагальнені оцінні судження: лисиця – хитра, вовк – злий; заєць – боягуз і т. ін.; пояснює, що літературна казка - це авторський твір.
Вірш. Графічна форма тексту. Рима, ритм, настрій у вірші; автор твору, думки і почуття автора. Декламація віршів. Інтонаційні мовні та позамовні засоби виразності (сила голосу, темпоритм, тон). Виявлення ознак (слів, словосполучень, розділових знаків у тексті), що вказують на необхідність зміни засобів виразності під час читання (декламації). Найпростіші прийоми заучування віршів напам’ять (за опорними малюнками, опорними словами). Розвиток поетичного слуху.	виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну форму, наявність рими; на елементарному рівні розрізняє вірші за емоційним забарвленням (веселі, сумні); виділяє в тексті слова, словосполучення, розділові знаки, що вказують на відповідні темп, силу голосу, тон звучання (з допомогою вчителя). Після попередньої підготовки читає виразно вірш; користується найпростішими прийомами заучування віршів напам’ять (за опорними словами, опорними малюнками, строфами); на кінець навчального року знає напам’ять 6-7 віршів.
Оповідання як невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя. Особливості відтворення подій у тексті. Персонажі (герої) оповідання, їхні вчинки, мотиви поведінки. Автор оповідання, його ставлення до героя, його вчинків. Тема, основна думка твору.	розрізняє оповідання за найпростішими жанровими ознаками ; виділяє, правильно називає персонажів оповідання; висловлює свою думку щодо поведінки героїв, виявляє розуміння авторського ставлення до персонажів, їхніх вчинків (з допомогою вчителя).

Смисловий і структурний аналіз тексту (протягом року)

Первинний аналіз: відтворення    учнями    подій    у тексті,   називання  дійових осіб, знаходження    і     пояснення                  (з допомогою вчителя) незрозумілих слів.	правильно     називає     фактичні                        події, дійових осіб;
Знаходження в тексті відповідей на запитання щодо відтворення фактичного змісту прочитаного	уміє знаходити у тексті відповіді на відтворення фактичного  змісту прочитаного
Поглиблений аналіз Перечитування тексту з метою встановлення зв’язків між подіями твору, між дійовими особами; виділення істотних ознак явищ, подій. Складання характеристики дійових осіб через аналіз їх мовлення, вчинків, мотивів поведінки; пошук слів автора, які виявляють його ставлення до описаного.	правильно встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами; виділяє істотні ознаки явища, події, персонажів (з допомогою вчителя); уміє аналізувати мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових осіб (з допомогою вчителя)
Формування умінь знаходити в тексті ключові слова, а також речення для характеристики дійових осіб, подій явищ і т.ін.	уміє знаходити у тексті найважливіші слова, речення, що характеризують певні якості дійових осіб, подій, явищ
Формування уміння ставити запитання до окремих абзаців і до тексту. Виділення теми і головної думки прочитаного	уміє сформулювати запитання до окремих абзаців і тексту загалом; уміє визначати тему та основну думку окремих абзаців і тексту загалом (з допомогою вчителя).
Заголовок, обговорення смислу заголовку. Простежування різних форм заголовку; встановлення зв’язку між заголовком твору і змістом, основною думкою прочитаного. Обговорення варіантів заголовків, обґрунтування їх вибору.	розуміє роль заголовка у сприйманні тексту (з допомогою вчителя); знає про різні форми заголовка (називне, питальне речення; одне слово і речення); вміє пояснити смисл заголовка (з допомогою вчителя); висловлює власні міркування щодо можливого розвитку подій

Розвиток смислової здогадки – антиципації під час читання (слухання), умінь прогнозувати орієнтований зміст тексту на основі його заголовка, розгляду ілюстрацій.
Структурний аналіз Поняття про абзац, усвідомлення його ролі у тексті; знаходження абзаців у різних за обсягом текстах.	уміє розпізнавати у структурі тексту заголовок, абзаци, самостійно знаходити у тексті абзаци за певними ознаками (кількість, обсяг, роз- ташування); слова, речення за певними орієнтирами (найдовше, власні назви, слова, які звучать однаково, але мають різний смисл і т.ін.)
Орієнтування у логічній структурі тексту: зачин, основна частина, кінцівка; знаходження їх у текстах різного обсягу.	уміє визначати у тексті структурні елементи (зачин, основна частина, кінцівка)
Формування умінь складати план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою епічних творів.	уміє скласти план текстів, поділених на частини (у малюнках, називних реченнях)
Відтворення тексту з опорою на готовий план, малюнки.	уміє відтворити текст за малюнками;
Розрізнення у тексті діалогів; мови автора і дійових осіб.	уміє самостійно знаходити діалоги; читати в особах

Засоби художньої виразності, емоційного ставлення до змісту

твору

Практичне ознайомлення учнів із засобами художньої виразності у тексті (епітет, порівняння, метафора).

Знаходження слів з переносним значенням і вживання їх у своєму мовленні; пояснення у контексті багатозначних слів.

Формування умінь відтворювати художні образи на основні зіставлення реального і образного опису предмета чи явища.

Формування умінь передавати

уміє розпізнавати і знаходити у тексті яскраві образні слова, вирази (епітети, порівняння, метафори без вживання терміна);

уміє пояснювати з допомогою вчителя мету їх використання у тексті;

знаходити слова з переносним значенням і багатозначні слова, вміти їх пояснювати у контексті;

уміє передавати свої враження, почуття

від прочитаного у зв’язних висловлюваннях

свої враження, почуття від прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань.
Відтворення змісту тексту з урахуванням особливостей його мови, використовування яскравих, образних висловів, вжитих у тексті.	уміє використовувати у розповіді, переказі яскраві, образні вислови з прочитаного тексту
Формування умінь визначати загальний емоційний настрій твору, адекватно реагувати на його зміст.	уміти визначати настрій твору (з допомогою вчителя)
Розвиток в учнів прагнення до засвоєння і вживання у своєму мовленні образних висловів з народних пісень, казок, прислів’їв, приказок.	уміє застосовувати у своєму мовленні вислови з прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок)
Формування умінь використовувати відповідну лексику твору для характеристики персонажів, висловлювати елементарні оцінні судження морального і етичного характеру (про вчинок героя, ставлення до природи, краси довкілля, людей).	уміє висловлювати елементарні оцінні судження морального і етичного характеру про події, явища персонажів прочитаних творів з використанням оцінної лексики

Робота з науково-художніми творами

Науково-художній твір, у якому пізнавальна інформація подається через художній зміст. Наукова інформація. Слова- терміни

має початкове уявлення про наукову інформацію, відшукує в тексті слова- терміни, виділяє пізнавальну інформацію, визначає тему (за допомогою вчителя), відтворює її зміст

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Практичне ознайомлення учнів з книгознавчими поняттями: титульний аркуш, передмова,

Учень/учениця:

виділяє, називає, показує елементи дитячої книжки: титульний аркуш, передмова, зміст (перелік творів), умовні

зміст, умовні графічні позначки, виноска, збірка авторська, збірка тематична.

Розвиток умінь самостійно знаходити потрібний твір за змістом (переліком) творів. Формування умінь розрізняти дитячі книжки за типом видання.

Формування умінь орієнтуватися у групі дитячих книжок.

Формування умінь добирати книжки на певну тему дитячого читання

Ознайомлення учнів з розста- новкою книжок у відкритому фонді дитячої бібліотеки

Ознайомлення учнів з видами бібліотечно-бібліографічної допомоги: рекомендаційним списком дитячої літератури, книжковою виставкою (авторською, тематичною).

Практичне ознайомлення учнів з поняттям “абонемент” та роботою бібліотекаря на абонементі

Практичне ознайомлення учнів з поняттям “рубрика”. Розвиток умінь самостійно працювати з дитячими періодичними виданнями.

графічні позначки; пояснює їх призначення (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно знаходить потрібний твір за змістом (переліком творів);

практично розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір; книжка-збірка (на основі розглядання та зіставлення елементів позатекстової інформації:

написів та обкладинці, написів на титульному аркуші, ілюстрацій, змісту (переліку творів);

самостійно вибирає потрібну книжку з кількох запропонованих (не більше 4-х) за вказаними педагогом ознаками;

за завданням педагога добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання (напр. казки про тварин; вірші про природу і т.ін.);

розповідає, як розташовані дитячі книжки на полицях у відкритому фонді бібліотеки (напр., за алфавітом, тематикою);

пояснює призначення рекомендаційного списку дитячої літератури, книжкової виставки; знаходить за завданням дорослого потрібну книжку, користуючись цими видами бібліотечно-бібліографічної допомоги;

пояснює призначення абонемента в бібліотеці;

самостійно розглядає дитячі періодичні видання; за завданням вчителя знаходить, показує відповідну рубрику в кількох числах журналу.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Завдання на розвиток репродуктивної і творчої уяви. Ілюстрування художніх образів твору; придумування словесних картин, розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій, у яких діти виступають в ролі авторів, акторів, глядачів.	уміє придумувати словесні картини до епізодів; розповіді за малюнками за своїми спостереження; опорними словами; бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного (читання за ролями, передача голосом, жестами, мімікою характеру персонажів)
Обговорення творчих робіт (малюнків, розповідей) учнів за сюжетами прочитаних творів. Індивідуальне і колективне складання варіантів кінцівок до відомих казок, оповідань. Складання творів-мініатюр про казкових героїв, за спостереженнями.	бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників; висловлює оцінні судження
Складання усних оповідань (розповідей) від імені дійової особи. Проведення ігрових ситуацій: “На що це схоже?” Заповнення пропусків у художньому описі предмета. Добір ланцюжків римованих слів.	уміє розповісти твір від імені дійової особи; із зміною часу подій
Доповнення пропущених рим в уривках віршів (з допомогою вчителя). Придумування загадок, лічилок, небувалиць за прочитаним.	уміє заповнювати пропущені рими шляхом підбору слів, які подані для римування (індивідуально або у процесі групової чи парної роботи; за допомогою вчителя)

3 клас

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Коло читання
У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи	Учень/учениця: співвідносить вивчені творі з

доступні, цікаві для цього віку твори, які мають художньо-естетичну цінність.

Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні.

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). Т.Шевченко, Леся Українка, П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, Олександр Олесь, І.Калинець, М.Вороний, М.Вінграновський, П.Воронько, Н.Забіла, М.Стельмах, А.Качан, Л.Костенко, В.Коломієць, Т.Коломієць, А.Костецький, А.Малишко, А.М’ястківський, Є.Горєва, В.Лучук, П.Осадчук, Д.Павличко, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка, М.Познанська, І.Кульська, С.Жупанин, В.Самійленко, В.Скомаровський, І.Січовик, О.Сенатович, Г.Бойко, Д.Білоус, Д.Павличко, І.Світличний, І.Жиленко, М.Сингаївський, Г.Чубач.

Акровірші, вірші-загадки, вірші-скоромовки.

Байки. Л.Глібов, П.Глазовий.

Проза. Оповідання, уривки з повістей: О.Буцень, Є.Гуцало, А.Григорук, В.Кава, В.Нестайко, Д.Чередниченко, О.Іваненко, І.Сенченко, В.Скуратівський, Г.Тютюнник, Микола Трублаїні, В.Сухомлинський, Ю.Збанацький, М.Стельмах, В.Чухліб, О.Дерманський, Л.Вороніна.

Літературні казки. К.Ушинський, І.Франко, Леся Українка, О.Зима, І.Липа, О.Іваненко, В.Скомаровський, В.Сухомлинський, Л.Письменна, Ю.Ярмиш.

П’єси. Н.Куфко, Олександр Олесь, Л.Мовчун.

 Сходинки до монографі чного вивчення

 творчо сті по етів: Марійка Підгірянка, Н.Забіла, П.Воронько, М.Стельмах, Т.Коломієць, А.Костецький, Д.Павличко. Науково-художні твори. Г.Демченко, О.Іваненко, О.Копиленко, Ю.Старостенко, А.Коваль, П.Утевська, Ю.Дмитрієв,

відповідними жанрами: казка, вірш, оповідання, байка п’єса; розрізняє фольклорні і авторські твори; твори за емоційним забарвленням; називає основні теми читання; прізвища, імена українських письменників- класиків, найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання;

знає сюжети 4--5 фольклорних казок; напам’ять 7--8 віршів, прізвища, імена їхніх авторів; 5--6 прислів’їв;

усвідомлює значення книжки в житті людини

М.Пришвін.

Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку молодших школярів. Сторінками дитячих журналів.

Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей - П.Єршов, О.Пушкін, Г.К.Андерсен, брати Грімм, З.Топеліус, А.Ліндгрен, Божена Немцова, М.Носов, М.Сладков.

Вірші. С.Маршак, А.Барто, Б.Заходер, Янка Купала, Джанні Родарі.

Формування і розвиток навички читання

Розвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос цілими словами та групами слів. Інтенсивне формування і розвиток продуктивних способів читання мовчки (очима, без позамовних засобів, виявлення емоцій, свідомо) Формування і розвиток умінь з допомогою вчителя, а також самостійно вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос). Застосування різних видів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвого апарату, розширення оперативного поля зору; правильності, безпомилковості сприймання тексту; розвиток смислової здогадки (антиципації); розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті у процесі сприймання.	Учень/учениця: читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами та групами слів у темпі, не нижчому 75 сл./хв; оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя); вибирає та застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос) - самостійно та з допомогою вчителя; виконує вправи різних видів, спрямовані на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору, розвиток смислової здогадки (антиципації), розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті у процесі сприймання
Літературознавча пропедевтика
Тема та основна думка твору Формування умінь самостійно усвідомлювати, визначати тему твору та	Учень/учениця: усвідомлює та самостійно визначає тему твору; основну

основну думку (з допомогою вчителя)	думку - з допомогою вчителя
Сюжет і композиція (без уживання термінів). Пейзаж, портрет, діалоги як найпростіші елементи композиції твору. Початок, основна частина, кінцівка твору як основні елементи сюжету, їх взаємозв’язки	знаходить у структурі тексту художні описи природи, зовніш- ності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; називає учасників діалогу; розуміє зміст діалогу; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору
Герой (персонаж) твору. Визначення головного й другорядних персонажів твору; позитивного та негативного героїв твору (з допомогою вчителя)	самостійно визначає головного і другорядного персонажів; пояснює, хто з персонажів є позитивним, хто - негативним (самостійно та з допомогою вчителя)
Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: автор -- твори -- книжки; автор – теми. Ставлення письменника до зображуваних подій і персонажів. Епізоди з життя і діяльності письменника	пояснює, що той чи інший письменник є автором низки творів, низки книжок на певну тему, наводить приклади; має елементарне уявлення про авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і персонажів (з допомогою вчителя); розповідає епізоди з життя і діяльності письменників, з якими ознайомлювались під час навчання
Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи. Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термі- нів, практично), з’ясовувати їх роль у творі	виділяє у художньому тексті та вживає у своєму мовленні під час характеристики персонажів творів, опису природи яскраві, образні вислови з твору; пояснює їх роль у тексті
Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися	правильно називає та розрізняє практично жанри творів, з якими ознайомлювався під час навчання; самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; визначає жанрові ознаки героїко-

фантастичних казок; байок, п’єс (із допомогою вчителя)

Досвід читацької діяльності

Особливості опрацювання художнього твору Усвідомлення жанрової специфіки творів – впізнавання і називання жанру твору

Народні героїко-фантастичні (чарівні) казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, чудесні перетворення та ін. Герої (персонажі) героїко-фантастичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.	Учень/учениця: усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.; правильно визначає, називає героїв чарівних казок; пояснює, якими якостями наділені позитивні і негативні герої; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло (з допомогою вчителя)
Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв. Формування умінь вибрати з низки прислів’їв таке, що найточніше відображує основну думку твору. Спостереження за використанням прислів’їв і приказок у художніх творах та мовленні людей.	розпізнає прислів’я і приказки з- поміж інших літературних жанрів; називає, теми прислів’їв (напр., про працю, навчання); правильно вибирає з низки прислів’їв таке, що найточніше відображує основну думку твору (на прикладі прислів’їв, які побутують у мовленні переважно у прямому значенні);
Вірші. Розширення і поглиблення знань і умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика, уявні картини). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів.	вміє самостійно назвати основні ознаки вірша (наявність рими ритму, поділ на строфи -- без вживання терміну); наводить кілька прикладів віршів, різних за емоційним забарвленням, пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках;

Акровірш (акростих) як особлива форма вірша (віршованої загадки), у якому початкові літери рядків, прочитані згори вниз, становлять слово чи словосполучення.	практично розрізняє акровірш; називає його основну відмінність від інших творів
Оповідання. Поглиблення знань, удосконалення умінь щодо структурних особливостей оповідання, типів персонажів, тематики оповідань. Формування умінь усвідомлювати умовність подій у літературному творі, їх відмінність від реальних, життєвих. Привернення уваги учнів до особистості автора твору	називає основні ознаки оповідання як жанру, наводить кілька прикладів;  пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання; має уявлення про умовність подій у літературному творі (з допомогою вчителя); пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя
Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок	має початкове уявлення про жанрові особливості байки як не- великого, здебільшого віршова- ного твору, у якому в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; правильно називає героїв байок
Повість, повість-казка як прозові твори, у	практично розрізняє повість,
яких мають місце кілька подій; їх	повість-казку; пояснює їх
відмінність від оповідання та казки. Герої	відмінність від оповідання та
(персонажі) повістей, повістей-казок.	казки; правильно називає героїв
	повістей, повістей-казок (на
	прикладі програмових творів)
П’єса як драматичний твір, написаний для вистави. Дійові особи. Діалогічний характер побудови п’єси. Діалоги і монологи у п’єсі. Слова автора. Дії (картини) у п’єсі.	має уявлення про основні жанрові ознаки п’єси, її відмінність від інших жанрів; визначає у п’єсі діалоги, монологи, слова автора, дії (картини); вміє брати участь у постановці дитячих п’єс
Смисловий і структурний аналіз тексту
Смисловий і структурний аналіз тексту має практичну спрямованість і здійснюється у процесі його багаторазового перечитування,	Учень/учениця: уміє знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і

під час якого учні поступово готуються до глибшого аналізу та синтезування прочитаного, тобто узагальнення. У 3 класі продовжується фо рмування і  удоско налення умінь, щ о були об ’єктом  роботи у 2 класі , а також вводяться у читацьку діяльність нові уміння і способи опрацювання тексту. Удосконалення умінь знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійне визначення послідовності подій у творі і орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка. Самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань, науково-художніх, науково-популярних текстів. Користування планом для переказу прочитаного. Розвиток умінь запитувати і відповідати на матеріалі прочитаних текстів; ставити запитання до тексту; вступати в діалог (5--6 реплік) на основі прочитаного. Формування уміння аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причиново- наслідкових зв’язків, визначення нового, невідомого, узагальнення, доведення тощо. Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне в прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, з прислів’ям, з ілюстраціями; знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів. Формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування.

частинами тексту; самостійно визначає послідовність подій у творі; самостійно складає проект план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів; уміє користуватися планом і малюнками для переказу прочитаного (детально, стисло, вибірково); уміє самостійно формулювати запитання до тексту; уміє з допомогою вчителя і самостійно аналізувати тексти, виділяти ознаки описуваних предметів, явищ, подій; вчинки дійових осіб; висловлює здогадки щодо можливого розвитку подій; уміє з допомогою вчителя і самостійно встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, визначати головне, узагальнювати, доводити свою думку; вміє визначати у творах елементи розповіді, описи, міркування

Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору

Розширення і поглиблення в учнів уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль, різні форми вираження; усталені епітети, порівняння, метафори в усній народній творчості й у творах письменників. Самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах. Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного. Формування художньо-образного мислення, основою якого є емоційно-чуттєве сприймання і аналіз учнями прочитаного, а результатом -- оцінні судження, почуття, милування красою художнього слова. Формування в учнів у співпраці з учителем досвіду сенсорного естетичного сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи

Учень/учениця: уміє знаходити у тексті самостійно і з допомогою вчителя порівняння, епітети, метафори (без вживання терміну); пояснювати їх роль у тексті; уміє самостійно знаходити у тексті слова, що мають переносне значення; уміє використовувати у власному мовленні образні засоби (розповідь, переказ); уміє з допомогою вчителя визначати настрій, загальну тональність твору; уміє висловлювати оцінні судження морального і естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; висловлювати своє ставлення до прочитаного.

Робота з науково-художніми творами

Художні і пізнавальні особливості науково- художніх творів. Художня сюжетна лінія, характеристика героїв твору. Пізнавальна наукова інформація Порівняння художнього і науково- художнього твору	усвідомлює сюжет, виявляє розуміння вчинків, подій, знаходить текст і пояснює слова- терміни, визначає смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює (за допомогою вчителя) науково- пізнавальний матеріал, складає словесний, малюнковий план, визначає основну думку, переказує зміст. Розрізняє твори (за наявністю чи відсутністю наукової інформації)

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією
Практичне ознайомлення школярів з поняттями “прикнижна анотація”, “відомості про письменника”	Учень/учениця: самостійно виділяє у книжці, правильно називає її структурні елементи: титульний аркуш, прикнижна анотація, відомості про письменника; пояснює їх призначення;
Формування умінь самостійно ознайомлюватись з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові і т.ін.	самостійно ознайомлюється з новою дитячою книжкою з опорою на зміст обкладинки, титульний аркуш, прикнижну анотацію, передмову; прогнозує її орієнтовний зміст;
Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем	самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему читання; будує зв’язне висловлювання за змістом твору (творів);
Формування умінь самостійно орієнтуватись у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці	висловлюється щодо орієнтовного змісту книжок, їх тематики
Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою Інтернет-ресурсів бібліотеки (з допомогою вчителя)	здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки
Формування умінь складати найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя)	складає найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно , з допомогою вчителя);
Формування умінь самостійно користуватись довідковою літературою (дитячими енциклопедіями, словниками тощо)	усвідомлює призначення довідкової літератури; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації, розширення та поповнення своїх знань;
Розвиток у школярів умінь самостійно читати дитячу періодику. Практичне ознайомлення з поняттями “число журналу”, “рік видання”, “примірник”, “комплект”.	виділяє, правильно називає у дитячому журналі число журналу, рік видання; пояснює значення понять: “примірник журналу”, “комплект” (з допомогою вчителя);
Виховання у школярів культури спілкування	бере участь у колективному

під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, з повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т. ін	обговоренні змісту самостійно прочитаних книжок: уважно слухає думки, міркування однокласників; висловлює власні міркування щодо прочитаного; виявляє толерантність, повагу до однолітків під час діалогу, колективної дискусії
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного
У 3 класі на новому матеріали продовжується залучення учнів до тих видів творчих завдань, які виконувались у 2 класі, з деяким їх ускладненням. Зокрема, колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівок до літературних казок, творів-мініатюр про казкових героїв і власні спостереження; складання розповідей від імені одного з героїв твору, заповнення пропусків у прозових і віршованих творах; інсценування прочитаного. Ознайомлення і практичне використання у співпраці з учителем прийомів складання казок, загадок, лічилок за аналогією, зразком і самостійно. Виконання творчих завдань на основі сприймання різних видів мистецтва: творів письменників, художників, композиторів	Учень/учениця: уміє самостійно і з допомогою вчителя доповнювати і змінювати тексти; уміє самостійно і в співпраці з учнями творчо переказувати, складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценізувати; уміє складати твори за власними спостереженнями; малюнками; уміє з допомогою вчителя і самостійно (з використанням опорних слів, малюнків) складати казки, загадки, лічилки, доповнювати рими; бере участь в інсценізації прочитаних творів

Техніка швидкого читання для дорослих і дітей. Швидкочитання та розвиток пам'яті: методи і вправи

Напевно, ви не раз чули такий вислів, як техніка швидкого читання. Але робили ви що-небудь для того, щоб освоїти навички швидкочитання? Та й яка нормальна швидкість читання і як виміряти її? Давайте ж поговоримо про те, що таке швидкість читання і як саме можна її збільшити. Крім того, торкнемося ми і такі питання, як перевірка техніки читання, його види, а також розглянемо найбільш ефективні вправи, які допоможуть істотно збільшити швидкість сприйняття текстової інформації.

Що таке техніка читання?

Перш ніж ми з вами розберемося, як можна швидко читати, запам'ятовуючи при цьому матеріал, поговоримо про те, що таке швидкість читання і як саме її вимірюють. Торкнемося також техніку швидкочитання, яка дозволяє досить швидко і якісно обробляти тексти. Відзначимо також, що швидкочитання та розвиток пам'яті досить тісно пов'язані між собою.

Швидкість читання - відношення прочитаних знаків до часу, за яке вони прочитані. При цьому враховується розуміння тексту, тобто те, наскільки уважно читач прочитав його і запам'ятав.

У шкільній практиці швидкість читання вимірюють у словах, але фахівці рекомендують вимірювати її в символах, так як довга слів різна.

Швидкочитання - набір спеціальних технік і методик, які дозволяють значно збільшити швидкість читання, сприйняття змісту тексту. Люди, які володіють технікою швидкочитання, мають широке поле зору, вміють фільтрувати прочитаний матеріал, виділяти в ньому основне. А найголовніше, можуть швидко знайти в тексті потрібну інформацію. Саме тому досить важливо знати, що таке техніка швидкого читання і як оволодіти нею в короткий термін.

Види читання

Перш ніж говорити про техніку читання і про те, як навчитися швидко читати, скажемо пару слів про види читання. До речі, відзначимо, що більшість з них - це способи швидкого читання.

Психолінгвісти і люди, що займаються навчанням швидкісного читання, виділяють кілька видів ознайомлення з текстом. Так, можна виділити поглиблене, швидке, панорамне, вибіркове, а також читання-перегляд і читання-сканування.

Давайте коротко охарактеризуємо кожен з цих видів і розберемо їх особливості.

• Так, при поглибленому читанні проводиться аналіз всіх деталей, критикується прочитане, формулюються висновки. Зазвичай так обробляється наукова література.
• Швидке читання увазі не тільки високу швидкість процесу, а й відмінне розуміння прочитаного. Сюди можна віднести ознайомлення з художньою літературою.
• При панорамному читанні використовується методика розширення периферійного зору. Тобто людина, що читає таким способом, охоплює очима досить велику ділянку тексту, що значно впливає на швидкість. Таким чином можна вивчати практично будь-яку книгу.
• При вибірковому читанні обробляються лише деякі частини тексту. Це можуть бути окремі глави, розділи, абзаци і навіть пропозиції. Такий вид читання застосовується студентами при підготовці до іспитів.
• Читання-перегляд зазвичай застосовується фахівцями і студентами при підборі тієї чи іншої літератури. Переглядаючи книгу - анотацію, передмову, зміст, людина вирішує, потрібна вона йому чи ні.
• При читанні-скануванні проводиться швидкий перегляд сторінок з метою пошуку окремих визначень, дат, прізвищ та імен.

Далі ми з вами поговоримо про те, як швидко читати, а також з'ясуємо, які програми можуть нам у цьому допомогти. Але спочатку поговоримо трохи про саму швидкості читання і її параметрах.

Основні складові швидкості читання

Перш ніж ми розберемо, що таке методика швидкого читання, поговоримо про складові швидкості даного процесу. Для того щоб перевірити швидкість читання, потрібно в першу чергу знати про них.

Так, формула, за якою зазвичай розраховують швидкість читання, виглядає наступним чином:

• V = Q х K: T.

Давайте тепер розшифруємо кожне з цих умовних позначень.

• Так, V - швидкість читання, яка вимірюється в знаках на хвилину.
• Буква Q позначає загальну кількість прочитаних знаків або ж знаків у тексті, залежно від того, як саме ви вимірюєте швидкість читання. Якщо ви відміряєте рівно хвилину, дві, три для читання тексту, то ви вважаєте тільки кількість прочитаних знаків за вказаний проміжок. Якщо ж ви читаєте весь текст, засікаючи час, за який ознайомилися з ним, то вам слід порахувати кількість знаків у всьому тексті.
• Т позначає час, витрачений на читання тексту. Як вже зазначалося, воно може бути як фіксоване, так і отримане в результаті повної обробки тексту.
• І остання складова, без якої досить проблематично обчислити швидкість читання, - К, коефіцієнт розуміння. Тут відзначимо, що його зазвичай використовують в програмах для перевірки шуканої величини. При самостійної перевірці читання в домашніх умовах його можна пропустити. Правда, при цьому результати будуть не зовсім точними

Нормативи швидкості читання

Перш ніж говорити про те, як швидко читати, поговоримо про те, які нормативи в цьому плані існують. На основі цих даних ви зможете визначити, чи необхідно вам розвивати даний навик або ж ваші показники досить високі.

Виділяють кілька швидкостей читання. Вимірюється вона в знаках, оскільки такий параметр більш об'єктивний, ніж такі виміри в словах.

При цьому дуже повільній вважається швидкість в 900 знаків на хвилину. Повільна прирівнюється до 1200 знаків на хвилину. Людина, що читає 1500 знаків на хвилину, читає на середній швидкості. Вище середньої вважається 1800 знаків. Швидке читання увазі швидкість в 3000 знаків, дуже швидке - 5000, а люди, які освоюють за хвилину вище 10 000 символів, вважаються оволоділи надшвидкої швидкістю читання.

Перевіряємо швидкість читання

Перш ніж говорити про вправи, які допоможуть вам значно поліпшити швидкість читання, варто її перевірити. Для цього можна як скористатися спеціальними програмами, так і перевірити її самостійно, хоча це можуть бути не зовсім точні дані. Якщо ви вирішили скористатися другим варіантом, то вам обов'язково знадобиться допомога кого-небудь із рідних чи знайомих, текст, секундомір.

Починаємо з того, що беремо в руки незнайомий текст, потім просимо засікти час, за який ви його прочитаєте. Починаємо читати. По закінченні вам повинні задати пару питань по тексту. Якщо ви відповіли на них, це дуже добре. Якщо ж ні - вже гірше. До речі, відзначимо, що швидкочитання та розвиток пам'яті - дві нерозривні речі. Якщо ви досить швидко читаєте і не запам'ятовуєте прочитаного, то ні про яке швидкочитанні не може йти й мови.

Далі вважаємо кількість прочитаних знаків у тексті (це можна зробити за допомогою програми Word (Статистика) виділивши потрібний відрізок). Потім використовуємо наведені вище формули і обчислюємо нашу швидкість читання. Тут відзначимо, що коефіцієнт розуміння вважати не варто.

Таким чином, ви зможете визначити для себе, слід вам підвищувати швидкість читання або ж ні.

Навіщо розвивати швидкість читання

Головна причина, по якій слід розвивати навички швидкочитання, - підвищення сприйняття інформації. Нас постійно оточують різноманітні повідомлення, і досить важливо, щоб ми встигали вчасно сприймати і запам'ятовувати їх. І якщо сприйняття звукової та візуальної інформації відбувається досить швидко і розвинути цей навик практично неможливо, то сприйняття текстових повідомлень відбувається досить повільно і безпосередньо залежить від нашої швидкості читання. Саме тому слід розвивати навички швидкочитання, причому робити це потрібно не тільки дорослим, але й дітям. І саме тому швидкочитання для дітей - досить потрібний навик.

До того ж процес цей розвиває пам'ять і увагу. Достовірно відомо, що чим більше людина читає, тим він грамотніше і розвиненіша. А для того щоб читати багато, потрібно вміти читати швидко.

Відзначимо також, що люди завжди прагнуть опанувати особливими навичками, які притаманні далеко не всім. Так от, швидкочитання також відноситься до них. Освоївши його, ви зможете з чистою совістю розповідати про свої досягнення знайомим і друзям.

Причини низької швидкості читання

• В першу чергу, швидкість читання в чому залежить від словникового запасу людини. Чим він менше - тим складніше освоювати текст, адже доводиться вникати в суть кожного нового слова.
• Ще одна причина, по якій ми повільно читаємо, - неуважність. Напевно, ви не раз ловили себе за тим, як перечитуєте одну і ту ж сторінку кілька разів.
• Промовляння губами читаного тексту. Мало хто знає, але, читаючи той чи інший текст, ми виробляємо губами ледь помітні артикуляційні руху. Це суттєво уповільнює швидкість читання.
• Ще однією причиною повільного читання є звичка повертатися до вже прочитаного слову або фразі.

Ці та багато інших речей значно знижують можливість швидко освоїти швидкочитання. Для дітей і дорослих існують спеціальні вправи, які допомагають вирішити зазначені проблеми.

Методики розвитку техніки читання

Якщо ви хочете освоїти будь-який метод швидкого читання, то вам обов'язково потрібно знати про різноманітні методиках і методах, які допоможуть вам істотно поліпшити сприйняття інформації.

В принципі, кожен психолінгвіст і фахівець в даній сфері виробляє свою власну методику навчання швидкісного читання, спираючись на той чи інший комплекс вправ.

Найбільш відомі з них - методика швидкого читання Олега Андрєєва, Андрія Сподіна.

В основі всіх їх лежать одні принципи - розширити поле і кут зору людини, навчити його уникати регрессий, артикуляційних рухів при читанні, розвинути пам'ять і мислення, вміння критично сприймати і запам'ятовувати текст.

Не важливо, чию методику ви виберете, головне - щоб вам було легко і цікаво по ній займатися.

Нижче ми пропонуємо вам вправи, які лежать в основі практично кожного курсу зі швидкісного читання.

Вправи для розвитку швидкості читання

Отже, якщо ми вчимося читати швидко, то нам потрібно виконувати деякі вправи, які допоможуть розвинути пам'ять, увагу і сприйняття прочитаного.

Якщо ви хочете розвинути свої навички швидкочитання, рекомендуємо вам щодня працювати над цим. Для цього потрібно виділяти для занять хоча б годину вільного часу і виконувати нескладні вправи, про які ми зараз вам розповімо.

• Читаючи текст, закривайте кожну прочитану рядок чистим аркушем паперу. Замість аркуша паперу можна використовувати руку. Головне - не повертатися назад і не відкривати вже прочитаних вами рядків.
• Працюйте з таблицею Шульте, поступово розширюючи кут зору. До речі, техніка швидкого читання передбачає також наявність широкого кута зору.
• Читаючи, обов'язково тримайте на губах вказівний палець - це допоможе запобігти артикуляцію, тобто промовляння прочитаного тексту губами.
• Не відволікайтеся на сторонні звуки, намагайтеся читати в тиші і максимально концентрувати свою увагу на тексті.
• Після прочитання переказуйте собі прочитане, перевіряйте, чи всі ви запам'ятали або ж щось вислизнуло від вас.

Встановіть спеціальні програми, які допомагають швидко читати тексти. Так ви зможете змінювати темп читання, поступово звикати до нього. Нижче ми запропонуємо вам кілька таких програм і поговоримо трохи про те, яка техніка швидкого читання для дітей існує.

Програми для розвитку навичок швидкочитання

Ми з вами розібралися, що таке читання, його швидкість, згадали кілька досить простих вправ, які допоможуть нам поліпшити свої показники. Давайте ж тепер розглянемо програми для швидкого читання. Наведемо три найбільш відомі та вживані.

• Програма Spritz допомагає швидко читати тексти. Ви вводите в поле потрібний вам шматок і встановлюєте швидкість, з якою програма читає його. Вельми хороша для того, щоб перевірити не тільки швидкість свого читання, але і в рекордні терміни освоїти матеріал.
• Друга програма - Psy games. Це цілий комплекс різноманітних вправ, який допоможе розширити поле зору, поліпшити пам'ять і увагу, реакцію.
• Відзначимо також ще один комплекс для покращення навичок читання - Speed reading software. З його допомогою також можна значно підтягнути швидкість читання.

Вчимо дітей скорочитанню

Останнє, про що варто згадати, - навчання швидкісного читання дітей. Як ми вже говорили, даний навик буде досить корисний як для розвитку пам'яті, уваги вашого сина чи дочки, так і для подальшого навчання в школі чи університеті.

Кілька порад тим, хто хоче дізнатися, як навчити дитину швидкого читання. Для того щоб навчити дітей швидко читати, потрібно в першу чергу показати їм, що вони можуть це робити. Для цього можна провести наступний досвід. Дати прочитати текст, при цьому слід обмежити час читання однією хвилиною. Потім підрахуйте кількість слів у прочитаному відрізку тексту і попросіть дитину прочитати його ще раз. При цьому знову засічіть час. Другий раз текст буде прочитаний швидше, а значить, ви зможете довести дитині, що чим більше він читає, тим більше збільшує швидкість читання.

Обов'язково розпитайте дитину після прочитання про те, що саме він дізнався з тексту. Це допоможе навчити читати не тільки швидко, але й уважно.

Відзначимо, що будь-яка методика швидкого читання для дітей буде цікава тільки в тому випадку, якщо ви будете намагатися зацікавити дитину, займатися з ним в ігровій формі, не змушуючи робити те, чого він не хоче.

Висновки

Отже, ми з вами розібрали, що таке техніка швидкого читання і наскільки важливо оволодіти нею. Ми з'ясували, які види читання існують, що заважає нам читати швидко і як можна подолати ці перешкоди. Поговорили і про те, як привчити дитину до читання, розвинути його навички.